ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ОСВІТНІХ ТА НАУКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ВІЙНИ

Членами Виконавчої дирекції та співробітниками лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України проведено емпіричне дослідження з проблеми психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни (дослідження здійснено у квітні-травні 2022 р).

        Результати першого етапу дослідження, які стосуються психічного здоров’я персоналу  освітніх та наукових організацій (керівники та педагогічні працівники закладів середньої та вищої освіти, наукові працівники), знайшли відображення в статті:

        Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (1 (25), 62-74. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7

Лише 

Основні результати дослідження:

1. Персонал освітніх та наукових організацій має ряд проблем  у проявах психічного здоров’я в умовах війни (майже половині опитаних притаманний високий рівень таких негативних психічних станів, як тривожність, агресивність, ригідність, третині – високий рівень фрустрованості; лише менше третини опитаних має високий рівень позитивного психічного здоров’я та «внутрішнього» локус контролю здоров’я (коли сам несеш відповідальність за його збереження та підтримання).

2. Порівняння особливостей вираженості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни з його показниками у довоєнний період показало підвищення вираженості агресивності та ригідності опитуваних, зниження позитивної спрямованості психічного здоров’я і водночас зменшення таких показників локус контролю здоров’я, як контроль «могутніми іншими» та контролю «випадку» (на фоні деякого підвищення «внутрішнього» локус контролю» здоров’я).

3. Доведено, що у працівників освітніх та наукових організацій більш старшого віку рівень психічного здоров’я в умовах війни є нижчим, ніж у молодших за віком працівників. У той же час підвищення посади освітнього та наукового персоналу сприяє зниженню фрустрованості в умовах війни.

4. Перебування у більш безпечному місці в умовах війни обумовлює зниження агресивності персоналу освітніх та наукових організацій, однак підвищує здійснення локус контролю здоров’я «могутніми іншими» (членами сім’ї, працівниками соціальних, медичних служб та місцевих територіальних громад тощо)  

         Отримані дані свідчать, на наш погляд, про необхідність розробки спеціальних психологічних технологій щодо збереження та підтримки психічного здоров’я  персоналу  освітніх та наукових організацій в умовах війни, особливо, з урахуванням того, що такий персонал працює переважно з дітьми та молоддю і до певної міри має слугувати моделлю поведінки (здатності протидіяти  стресу, регулювати свою поведінку, мати позитивну, наскільки це можливо, спрямованість своєї життєдіяльності тощо). Окремі із таких  технологій уже розроблені в нашій лабораторії  (Карамушка Л. М. (2022). Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати: Метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України. URL: https://lib.iitta.gov.ua/730974/)

        Більш детально із результатами дослідження можна познайомитись за посиланням.https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7

         ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!